МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАІНИ

АЗОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

ПРИ ЗАПОРІЗЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

 

 

 

Навчально – методичний комплекс дисципліни

«Політологія»: робоча програма курсу

 

 

Навчально – методичний комплекс дисципліни «Політологія»: робоча програма курсу // Укладач: канд. іст. наук, доц. Гудзь Марина Вікторівна.- Бердянськ:АРІУ, 2000.- 24 С.

 

Передмова

Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це один із найважливіших здобутків людського розуму, без якого не можливе існування суспільства. В сучасному розумінні – це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави.

Нині в Україні політологія є однією з головних у системі гуманітарної освіти.

Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, єдність логічного та історичного, національного та загальнолюдського, суспільного та особистіcного, теорії та практики, навчання та виховання.

 

Мета курсу:

Навчальна програма складена таким чином, щоб дати студентам логічно послідовні заняття про місце та роль політики як важливого фактора управління сучасним суспільством.

Перехід від командної економіки до ринкового господарювання, від авторитарної політичної системи до правової держави вимагає корінних змін у політичній культурі громадян, формування масового менталітету, адекватного ринковій економіці та плюралістичній демократії. Здатність же громадян до прийняття раціональних рішень та участі в політиці не виникає стихійно, а виробляється завдяки засвоєнню систематичних знань та досвіду.

Вивчення курсу “Політологія” базується на визнанні основних гуманістичних цінностей, перш за все свободи і гідності кожної особи, її природних невід’ємних прав. Це сприятиме адекватній оцінці студентами відповідного суспільного устрою, усвідомленню свого місця та ролі в суспільстві, своїх прав та обов’язків.

 

Головна мета:

Оволодіння студентами на основі знань законів, закономірностей, категорій теорії політики, умінням та навичками їх застосування для аналізу конкретних політичних процесів. Формування політичної культури громадянина.

 

Завдання курсу:

Під час лекційних та семінарських занять навчити студентів основам володіння ведення дискусій, ставлення проблем, аргументації та контр аргументації з політичних проблем. Головне навчити їй критично аналізувати різноманітну політичну інформацію, самостійно мислити і формувати власні політичні переконання.

 

Поточний контроль:

·       Опитування на семінарських заняттях;

·       Обоготворення під час дискусій навчальних або реальних політичних проблем та процесів;

·       Захист і обговорення рефератів (перелік тем додається);

·       Тестування;

·       Опитування з тем пропущених семінарів в індивідуальному порядку.

 

Підсумковий контроль:

·                      Екзамен III семестр.

 

Після завершення курсу “Політологія” студенти повинні знати:

·       Об’єкт, предмет і метод політичної науки взагалі і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

·       Генезис уявлень про політику в історії людства та основні ідеї вітчизняної політичної думки;

·       Теорію влади та механізм її функціонування;

·       Основні політичні системи та політичні ідеології в сучасному світі;

·       Засоби та методи політичної діяльності і їх співвідношення;

·       Основи політичних технологій, в тому числі основні типи виборчих систем, їх переваги та недоліки;

·       Процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України у сучасному політичному світі;

 

Студенти повинні вміти:

·       Застосувати політичні знання для підготовки та прийняття управлінських рішень;

·       Використовувати методологічну функцію політичної науки при вивченні гуманітарних та спеціальних дисциплін;

·       Констатувати власні інтереси та інтереси своєї соціальної групи і володіти політичним механізмом їх реалізації;

·       Володіти політичними технологіями у суспільно-політичній діяльності;

·       Аналізувати конкретні суспільно-політичні ситуації та приймати виважені, обгрунтовані рішення.

 

Тематичний план навчального курсу “Політологія”

 

                                                                                       I.      Теоретико-методологічні засади політології

 

1.    Політика як суспільне явище

Поняття політики. Об'єкти і суб'єкти політики. Місце і роль політики у системі суспільних відносин. Політика як форма діяльності з реалізації інтересів і потреб соціальних груп. Загальна структура, форми та методи політичної діяльності. Політика як теоретичне знання. Основні етапи формування науки про політику. Взаємозв'язок політики з іншими формами суспільної свідомості (філософія, мораль, релігія, наука).

Предмет, методи, принципи, функції політології. Сутність, форми, закономірності розвитку і функціонування політології, її місця й ролі в житті суспільства. Предмет політології. Специфіка та роль політології в системі гуманітарних наук, взаємозв'язок та взаємозалежність. Відносно самостійний, комплексний та загально-цивілізаційний характер політології. Структура політології.

Методи політології. Основні підходи до визначення загального методу політології, міждисциплінарні методи: діалектико-історичний, науково-теоретичний, системний, емпірико-аналітичний, порівняльний, біохевіористичний тощо. Принципи політології: фундаментальність, єдність логічного та історичного, національного та загальнолюдського, суспільного та особистого, теорії та практики. Функції політології: теоретико-методологічна, світоглядна, прогностична, прикладна. Закони та закономірності розвитку політичної науки: основні, специфічні та одиничні. Особливості роз­витку української політології.

Поняття політичного життя суспільства. Сутність та функції соціально-політичної структури суспільства.

Особа - основа формування соціальних спільностей. Політичні інтереси та потреби людини. Політична соціалізація особи як процес входження людини в політику. Рівні політичної соціалізації у сучасному політичному житті українського суспільства.

 

2.    Генеза політичної думки

Політична думка Стародавнього Сходу. Загальна характеристика східних політичних доктрин (Лао Цзи, Конфуцій, Брахмани, Ману).

Політичні доктрини античності. Загальна характеристика політичних поглядів Платона і Арістотеля. Основні напрямки політико-правової думки у Стародавньому Римі. Погляди Ціцерона на державу, владу. Розвиток політико-правових поглядів у діяльності римських юристів.

Політична думка Середньовіччя. Особливості ранніх релігійно-політичиих доктрин (Тертуліан, Іван Золотоуст). Загальна  характеристика праці св. Августина "Про Божу державу". Бог як вище благо і об'єкт любові громадян держави. Головні напрямки розвитку політичної думки в Середньовіччі. Ф.Аквінський про державу, право, закони.

Політична думка від Середньовіччя і Реформації до Відродження та Просвітництва. Відродження: загальна характеристика основних полі­тичних доктрин про взаємозв'язок устрою держави і природи лю­дини, її психології, пристрастей. Н.Макіавеллі про політику держави, влади, спосіб її реалізації та закономірності політичного життя і норм християнської моралі. Політико-правові аспекти свободи і справедливості у політичних доктринах Т.Гоббса та Д.Локка.

Просвітництво: суть та причини виникнення. Політико-правова доктрина Ш.Монтеск'є. Ж.-Ж.Руссо і його концепція про "суспільний договір". Утопічно-комуністичні доктрини.

Політичні теорії Нового часу. Новітня доба: раціоналізм як основа сощально-полі-тичного мислення. Основні течії: традиціоналізм і консерватизм (Б.Берк, Н.Бональд); політичний лібералізм (Б.Констан, І.Бентам); позитивізм (О.Конт); корпоративізм (Сен-Сімон, Ш.Фур'є, Р.Оуен); анархізм (М.Штірнер, П.Прудон, М.Бакунін); анархо-синдикалізм (Ж.Сорепь, Т.Лагар); марксизм і ленінізм (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін); доктрини солідаризму (Е. Дюркгейм, Л.Дюсі); елітаризм (Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс); неолібералізм (М.Орлі, Ж.Ренар); технократизм (Т.Веблен, А.Берлі, Г.Мінс); політичні погляди М.Вебера; російський лібералізм; слов'янофільство.

Основні політологічні концепції сучасності. Загальна характеристика західної політології: головні школи та напрямки розвитку. "Нова" західна політологія. Біхевіоризм. Інструменталізм, структуралізм, функціоналізм, нормативізм. Геополітика.

Основні напрямки розвитку політичної науки у США: управлінська "здатність" у функціонуванні політичної системи (К.Дойч); дослідження політичних рішень, способів добору і причин зміни політичних еліт політичної культури (Г.Алмонд, М.Вебер, Р.Пай, Д.Девайн); аналіз інститутів демократії, й ефективності (Р.Даль, С.Ліпсет).

Особливості розвитку політичної науки в Європі. Структурно-функціональний аналіз політики (Р.Джоунс). Теорія політичних систем (Р.Роуз, М.Девіс, Х.Байсман). Вивчення поведінки виборців (Ж.Шарло, Ф.Гегель, Ж.Ганте). Дослідження політичних партій (М.Дюверже, Ж.Шарло). Нормативістська політологія. Позитивістсько-біхевіористична емпірична соціологія.

Становлення політичної науки в країнах Центральної і Східної Європи. Посттоталітарні концепції. Соціал-національні та націонал-демократичні концепції. Проблеми некритичного наслідування західних політичних доктрин.

 

Література

Алексеева Т.А. Предмет политической философии // Полис. – 1992. Аристотель. Политика / Соч.: В 4 т. – М., 1975-1984. – Т.4. Вебер М. Политика как призвание и профессия / Избр. произведения. – М., 1989. Власть. Очерки современной политической философии Запада. – М., 1989. Гаджмев К.С. Опыт введения в политологию // Полис. – 1992. - № 1, 2. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социс. – 1992. - № 9, 11. Дзоло Д. «Трагедия» политической науки / Политология вчера и сегодня. – М., 1990. Евтух В.Б. регулирование национальных отношений в странах Запада // Социально – политические науки. – 1990. - № 6. Ильин И.А. Аксиомы власти // Новое время. – 1990. - № 10. Ильин М.В., Коваль Б.И. Что есть политика и что – наука о политике // Полис. – 1991. - № 4. История политических и правовых учений. – М., 1988. Капустин Б. Г. Демократия и справедливость // Полис. – 1992. - № 1,2. Коваль Б.И., Ильин М.В. Власть versus политика // Полис. – 1991. - № 5. Костомаров Микола. Книги Битія Українського Народу // Політологічні    читання. – 1992. - №2. Кухта Б. Історія украінської політичної думки. – Львів, 1992. Локк Дж. Два трактата о правлении / Соч.: В 3-х т. – М., 1987. – Т. 3. Макаренко В.П. Политика и власть. – М., 1991. Макиавелли Н. Государь. – М., 1990. Назарова Н.С. История политической мыслию – Одесса, 1991. Национальный вопрос: опыт социал-демократии // Полис. – 1991. - № 2. Политика как научная дисциплина по Д. Хелду // Полис. – 1991. - № 5. Потульницький В.А. Історія української політології. – К., 1992. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. Скакун О.Ф. М.П. Драгоманов как политический мыслитель. – Харьков, 1993. Шмачкова Т.В. Из основ политологии Запада // Полис. – 1991. - № 2.

 

                                                  II.      Політичне життя суспільства: системи, інститути, процеси

 

3.    Влада: форми і стилі управління, політичні режими. Політичне лідерство

Влада як суспільне явище. Поняття і суть влади, основні концепції влади. Народ - джерело влади. Єдність відносин панування і підкорення. Соціальне призначення влади. Основні види влади: політична, економічна, духовна, сімейна.

Влада як інституційна форма суспільної могутності. Властивості політичної влади. М.Вебер про три типи влади. Типологія влади Ж.Бордо. Проблема забезпечення легітимності влади.

Принцип розподілу влади та її історичні форми. Концептуальні моделі організації влади у сучасному суспільстві (теорія політичної модернізації, мерітократії, всесвітнього суспільства).

Конституція України. Проблеми становлення і розвитку влади у сучасному українському суспільстві.

Демократія як форма і спосіб організації суспільно-політичного життя. Поняття демократії. Витоки та основні історичні форми демократії. Різновиди традиційних форм демократії в українській історії. Соціально-економічні основи демократичного суспільства. Типи демократії: безпосередня і представницька. Сучасні теорії демократії: ліберальна, плюралістична, елітарна, конкурентна. Права особи - основа демократичного суспільства. Громадянські, політичні, економічні, екологічні та культурні права в умовах посттоталітарної України. Політична відповідальність.

Бюрократія як феномен влади та управління. Сутність і соціально-психологічні характеристики бюрократії. Функції бюрократи. Розвиток теорії бюрократії. Демократія і бюрократія: взаємозв'язок між ними. Етократія. Номенклатура.

Поняття політичного режиму. Типи політичних режимів. Характеристика демократичного режиму. Плюралізм як основа досягнення демократичних цінностей (свободи, рівності, справедливості). Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.

Недемократичні політичні режими. Авторитарні і диктаторські режими. Особиста і "класова" диктатура. Зміст понять "диктатура", "тиранія", "деспотія". Тоталітаризм, його ознаки. Конкретно-історичні форми тоталітаризму: сталінізм та фашизм. Фактори, що сприяють формуванню тоталітаризму в сучасних умовах. Трансформація політичних режимів у посткомуністичних суспільствах. Стадії посткомуністичних перетворень. Метаморфози посткомуністичної влади.

Поняття лідерства. Ідеї лідерства в історії. Об'єктивні і суб'єктивні сторони лідерства. Основні концепції політичного лідерства: теорія рис, ситуаційна теорія конституентів, психологічна концепція, інтерактивний аналіз. Соціальна сутність та історичний генезис наукових поглядів українських мислителів на політичне лідерство. Класифікація, функції та тенденції розвитку політичного лідерства. Культ особи. Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичного лідера у сучасній Україні.

 

4.    Держава як елемент політичної системи

Поняття "політична система суспільства". Політична система як механізм формування і функціонування влади у суспільстві, чинник стабілізації і розвитку політичного життя. Типологія політичних систем: тоталітарні, авторитарні і демократичні.

Основні елементи політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна і нормативно-регулятивна підсистеми. Місце і роль у політичній системі держави, політичних партій, ЗМІ, політичних асоціацій і об'єднань, різних політичних суб'єктів та їхні взаємовідносини. Функції політичної системи: визначення цілей, завдань, програми діяльності суспільства, мобілізація ресурсів на досягнення поставлених цілей, інтеграція всіх елементів суспільства. Особливості політичної системи України у історичній ретроспективі. Політична система сучасної України у світла нової Конституції України.

Держава як основний інститут політичної системи. Походження і сутність держави. Позакласовий, класовий та загально-цивілізаційний підходи до аналізу сутності і походження держави, її призначення і функцій. Основні функції держави. Історичний розвиток української держави. Форми державного устрою: унітарна, федеративна, конфедеративна.

Державні інститути та органи. Класифікація органів державної влади. Проблема етатизації та деетатизації суспільного життя. Процеси державотворення в Україні в умовах посткомунізму. Конституція України про основні засади державності.

Правова держава, визначення, суть, основні ознаки. Поділ влади: сутність, принципи і механізми взаємодії. Побудова правової, демократичної, суверенної держави - стрижень національного відродження України.  Поняття громадянського суспільства.

 

5.    Партії та громадські організації. Громадянське суспільство

 Сучасні концепції громадянського суспільства. Громадянське суспільство як сфера самоуправління вільних індивідів та добровільно сформованих громадян. Головні інститути громадянського суспільства. Шляхи формування громадянського суспільства, правової соціальної держави у суверенній Україні.

Політичні партії та громадсько-політичні об’єднання. Об'єктивні основи появи і функціонування громадсько-політичних об’єднань, їх  базові характеристики. Визначення понять партія, політична організація, партійна система, грома­дська організація. Типи партійних систем.

Становлення багатопартійності в умовах незалежної України. Дисидентський рух і його роль у національно-визвольній боротьбі. Типологія сучасних політичних партій, об'єднань і рухів та їх:  роль у розбудові української державності: за ідейний спрямуванням - національно-демократичні, ліберально-демокра­тичні, соціалістичні; за типами політичної діяльності - праві, ліві, центристські.

 

Література

Андерсон Р.Д. Тоталитаризм: концепт или идеология? // Полис. – 1993. - № 3.

Білоус А.О. Політичні об’єднання україни. – К., 1993.

Борисов В.К. Теория политической системы. – М., 1991.

Здравомыслова Е.А. Социологические подходы к анализу общественных движений // Социс. – 1990. – № 7.

Игрицкий Ю. М. Концепция тоталитаризма: уроки многолетних дискуссий на Западе // Вопросы истории. – 1990. - № 6.

Ильин М.В., Коваль Б.И. Две стороны медали: гражданское общество и государство // Полис. – 1992. - № 1, 2.

Ильинский И. П., Мишин А.А., Энтин Л.М. Политические системы современного капитализма. – М., 1983.

Кистяковский  Б.А. Государство правовое и социалистическое // Вопросы философии. – 1990. - № 6.

Корнхаузер В. Політика масового суспільства // Політологічні читання. – 1992. - № 1.

Кравченко И.И. Концепция гражданского общества в философском развитии // Полис. – 1991. - № 5.

Литвин В. Про сучасні українські партії, їхніх прихильників та лідерів // Політологічні читання. – 1992. - № 1.