Необхідність вивчення курсу визначається сучасними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки спеціаліста, його професійної культури та ділових якостей.

Звідси випливає головна мета вивчення дисципліни:

- забезпечення фахової підготовки спеціалістів вищої кваліфікації необхідними загальноосвітніми і гуманітарними знаннями.

Ця головна і основоположна мета визначає особливості поетапного ознайомлення і поглиблення знань студентів з послідовним підведенням їх теоретичної та практичної підготовки під належний базовий кваліфікаційний рівень.

Метою першого, вступного етапу вивчення української і зарубіжної культури є початкове ознайомлення студентів з ключовими культурологічними поняттями і концепціями, методологічною базою. На наступних етапах студенти опановують первісну культуру, міфологію, культуру ранніх цивілізацій, античну та середньовічну культуру, культуру європейського Відродження та Нового часу аж до наших днів і паралельно з цим - історію становлення й розвитку української національної культури. Така синхронність розгляду розвитку двох культурних потоків -- всесвітнього й національного - допомагає глибше усвідомити глибинні витоки культури свого народу й місце її у сучасному світі. Опановуючи першоджерела, заглиблюючись у розмаїття культуродознавчих думок, наукових шкіл і концепцій, студенти поступово втягуються у глибинні витоки майбутньої професії, набувають навиків науково-дослідницької роботи. Логічним підсумком вивчення кожного з етапів є тестові завдання та залік.

Вивчення української та зарубіжної культури тісно взаємопов’язане з цілим рядом інших вузівських дисциплін. Ось короткий перелік навчальних курсів разом з визначенням розділів (тем), засвоєння яких студентами є дуже важливою складовою частиною глибокого опанування проблематикою навчального курсу:

психологія - проблема природи психіки у вітчизняній психології, етнопсихологія; психологія культури; психологія релігії; психологія наукової творчості; педагогічна психологія;

історія України - початкове розселення слов’ян; Київська Русь; формування української народності й нації; національно-визвольна боротьба українського народу;

всесвітня історія - давньогрецька, римська і готська колонізація Причорномор’я і Приазов’я; велике переселення народів та його вплив на формування етнічної карти Європи;

етнографія - народні витоки професійної писемної, образотворчої, музичної культури України, пластичних видів мистецтва; індоєвропейська, давньогрецька і римська міфологія, західноєвропейська народно-побутова і звичаєва культура та її вплив на формування національних культур;

філософія - філософська антропологія, аксіологія, герменевтика;

релігієзнавство - архаїчний, релігійний світогляд, магія і тотемізм, міфологія; християнство: православ’я, католицизм, уніатство, протестантизм; іудаїзм, мусульманство, сучасні релігійні течії і напрями, нетрадиційні вірування;

література - усна народна творчість: епос, билина, поезія, історичні пісні та думи; літописання, агіографічна література;

етика - актуальні проблеми етики та їх значення для розв’язання загальнолюдських проблем; основні лінії розвитку вітчизняної етнічної думки; мораль і етнічна культура, проблема морального вибору і ціннісних орієнтацій;

естетика - естетична діяльність і сфери її вияву; естетика праці; соціальні функції народного мистецтва; національне і міжнаціональне в мистецтві; народне мистецтво як засіб спілкування та передачі соціального досвіду; засоби і сфери естетичного виховання;

право - деонтологія, нормативне і звичаєве право.

Таким чином, студенту протягом семестру необхідно опанувати одним із найбільш серйозних базових українознавчих курсів. З чого ж слід починати?

Щонайперше необхідно глибоко опанувати зміст усієї робочої програми в повному обсязі. Це дозволить, по-перше, усвідомлено визначати зв’язок курсу з педагогікою, психологією, історією України, всесвітньою історією, українською та зарубіжна культурою, філософією, релігієзнавством, літературою, етикою, естетикою, правознавством тощо.

По-друге, не відкладаючи в довгий ящик, студент зможе укомплектовувати свою особисту бібліотечку літературою з любих розділів програми. Література ця необхідна не тільки і не стільки для наступних семінарських занять та заліку, скільки для майбутньої навчальної і професійної діяльності.

І, по-третє, готуючись до чергового семінарського заняття, студент зможе тримати “під прицілом” і всі наступні, нагромаджуючи поступово конспективні записи лекцій, виписки з опрацьованої літератури, начерки майбутніх виступів, рефератів, творчих робіт, тез студентських наукових повідомлень тощо.

Саме такий підхід, що органічно поєднує виконання поточних завдань з врахуванням проблематики усього навчального курсу в цілому, дозволить впевнено орієнтуватись у місці і значенні опановуваної теми серед інших, інтегративно поєднувати в одне ціле увесь блок навчальних дисциплін, що вивчаються в інституті, і видаються на перший погляд розрізненими і мало зв’язаними між собою. Це значно зекономить час і сили на засвоєння фундаментальних понять та закономірностей суспільного розвитку, серед яких закономірності культурних процесів відіграють далеко не другорядну і залежну від інших (економічних, політичних чи соціальних) роль. Саме неврахування культурної специфіки, орієнтація на форсоване формування “нової історичної спільності людей - радянського народу” і привели до розпаду колись сильної та єдиної радянської держави і трагічних наслідків міжетнічних зіткнень і непорозумінь. Історія вчить, що з трагічних помилок минулого слід робити належні висновки на майбутнє, і знання етнічної специфіки, основних закономірностей етнічних процесів може допомогти в уникненні надалі подібних помилок.

Навчальне навантаження - 108 год.

Лекції - 36 год.

Практичні (семінарські) заняття: - 18 год.

Самостійна робота: 54 год.

Залік - у ІІ семестрі.

Міфи народів світу: Єгипту і Месопотамії, Греції й Риму, Індії й Китаю, Австралії й Океанії, Японії й доколумбової Америки. Система богів українського язичницького пантеону. Українська демонологія.

Міфопоетичні символи України.

Релігійна культура Індії. Культурні цінності даосизму. Морально – культурні норми конфуціанства.

Іудаїзм як культурний феномен. “Тора”, “Танах” і “Талмуд” як пам’ятки культури.

Пам’ятки ранньослов’янської культури на території України. Зарубинецька культура. Черняхівська культура.

Готська культура. Культура епохи “великого переселення народів”.

Гомерівська культура. “Одісея” і “Іліада”. Олімпійська релігія. Спортивна культура. Олімпійські ігри. Елліністична культура.

Політична і правова культура Риму. Ідеал республіки.

Література і поезія Древнього Риму. Римська архітектура. Культура видовищ.

Світове значення античної культури.

“Велике переселення народів” та його наслідки для європейської культури. Християнська культура. Православ’я. Католицизм. Лицарська культура. Куртуазна культура. Міська культура. Арабська наука та філософія. Іслам як культурний феномен.

Язичницька культура Русі. Християнізація Русі та її наслідки.

Вплив візантійської церковної та старослов’янської писемної культури на формування української культурної традиції.

Історичне значення культури Русі: погляди російської, української, радянської та сучасної історичної і культурологічної науки.

Народно-побутова і звичаєва культура ХV-ХVI століть. Розвиток української писемності. Найдавніші пам’ятки української писемності. Початки книгодрукування в Україні.

Посилення польсько – католицької та мусульманської експансії в Україну. Роль культурно – релігійних братств, української полемічної літератури та козацтва в культурно – національному пробудженні. Українські історичні пісні та думи.

Козацька культура.

Архітектура та образотворче мистецтво. Леонардо да Вінчі. Рафаель Санті. Мікеланджело Буонарроті. Тіціан. Альбрехт Дюрер. Література Відродження. Поєднання традицій народної поезії та книжної античної вченості. Дж.Бокаччо. Ф.Петрарка. Ф. Рабле. М.Сервантес. У.Шекспір. Еразм Роттердамський.

Художні напрямки Нового часу: барокко і класицизм. Давід, Жеріко, Делакруа, Курбе. Франсіско Гойя. П. Корнель, Ж.Расін, Ж.Мольєр.

Г.Сковорода - український Сократ ХVIII ст.

Від сміхової до класичної культури: “Енеїда” І.П. Котляревського як перший зразок нової української літератури.

Кирило-мефодіївці і їх вплив на культурне життя в Україні;

Тарас Шевченко і культура його часу.

Мандрівні лірники і музична культура.

Мистецтво авангарду. Футуризм. Абстракціонізм. Василь Кандинський. Казимір Малевич. Сюрреалізм. Сальвадор Далі. Поп-арт. Оп-арт. Масова культура і загальнолюдські цінності. Концепції “кінця” культури. Чи замінить культуру сучасна цивілізація?

Відродження української культури як проблема оновлення культурних цінностей.

Культурний потенціал нації і проблеми освіти:

-класичні цінності українського народознавства;

-освіта і культура – як засоби національного відродження.

Федась Й. Український народний вертеп. - К., 1984.

Українська художня культура: Навч. посібник/За ред. І.Ф.Ляшенка: К.: Либідь, 1996.

Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1991.